Тональность
Bm G Декому краще вдаються приголосні, Декому - голосні. A Bm На неї не можна було не звернути увагу – Вона сміялась вві сні. Bm G Вона так легко вгризалася в шкіру, Не знаючи, що ця шкіра моя. A Bm Коли вона прокинеться – Добре було б дізнатись її ім'я. Bm G Якби вона почала писати спогади Про кожну з отриманих ран, A Bm Її книга мала б такий самий успіх, Як тора або коран, Bm G Чоловіки читали б цю дивну книгу, Відчуваючи власну вину, A Bm І палили б її на площах столиці, Перш, ніж почати війну. Приспів: Bm Коли вона знову прийде сюди, G Коли вона знайде свої сліди, D Коли вона принесе з собою срібло A Трави й невагомість води, Bm G Я знатиму що її тепло, це все, Що було й чого не було, A Bm Єдине, що її тут тримало, Єдине, що її далі вело. Bm G Коли вона знову знайде мене, Вишіптуючи лише одне: A Bm Те, що було – давно минуло, І те, що буде – теж мине. Bm G Тому не ховай свого лиця, Ця тиша не має початку й кінця, A Bm Доки здіймається наша ніжність, Доки б'ються наші серця. Bm G Але вона прокидалась І все починалося саме тоді. A Bm Вона добре трималась на сповідях, На допитах і на суді. Bm G Вона говорила, що краще зброя в руках, Аніж хрести на гербах. A Bm Коли вона вимовляла "любов", Я бачив кров на її зубах. Bm G Стережіть її, янголи, Беріть під крило легке. A Bm Скажіть, нехай зберігає спокій, Коли входить в чергове піке, Bm G Хай поверне мої рукописи, Моє срібло й моє пальне, A Bm Та спитайте її при нагоді, Чи вона взагалі пам'ятає мене. Приспів: Bm Коли вона знову прийде сюди, G Коли вона знайде свої сліди, D Коли вона принесе з собою срібло A Трави й невагомість води, Bm G | Коли вона знову прийде сюди, | Коли вона знову... | A Bm | Коли вона знову прийде сюди, | Коли вона... | x2 Bm G Коли вона знову знайде мене, Вишіптуючи лише одне: A Bm Те, що було – давно минуло, І те, що буде – теж мине. Bm G Тому не ховай свого лиця, Ця тиша не має початку й кінця, A Bm Доки здіймається наша ніжність, Доки б'ються наші серця. Bm G Наші серця! Наші серця! A Bm Наші серця! Наші серця!
