Тональность

C                                          G
Я з України, з Івано-Франківска, може хто чув?
                                        C
Місто чудове, колись називалося Станіславув.
                                                F
Сто років тому тут був випадково письменник Франко,
                       C             G     C
Є промисловість в нас: хімія, дошки, хліб, молоко.

   Зліва Бистриця, справа Бистриця - купа води.
   Але ні люди, ні риба не квапляться лізти туди.
   Їде тролейбус набитий на Пасічну - виджу з вікна...
   Це моє місто, маленьке і затишне - Га-ли-чи-на!
  вулиці, липи з тополями та ялинки.
Сорочки вишивані, яйці мальовані і рушники.
Три автостанції, аеропорт, колійовий вокзал,
Електростанція, клуб комунальників, водоканал.

   Польська ратуша, й, кажуть, під нею - підземні ходи.
   Але ніколи не мав я бажання пхатись туди.
   Їде машина, а в кузові крадена тона вапна.
   Це батьківщина, це моє місто - Галичина!

А це є найбільша і найбіліша із всіх білих хат.
Тут облрада, а трохи раніше сидів апарат.
Влада змінилась, та все залишилось - ті самі діди.
І, може, тому я їх ігнорую - не лізу туди.

   А на Дністровській - базари, кіоски, торгові ряди.
   Та грошей не маю і я сі не пхаю писком туди.
   Всі щось купують, міняють, гандлюють - людей, як... пшона!
   Ой, рідний краю, тебе я кохаю, Галичина!

   Зліва Бистриця, справа Бистриця - купа води.
   Польська ратуша, й, кажуть, під нею - підземні ходи.
   Трохи наївна, трохи весела, а трохи - сумна...
   Ой, рідний краю, тебе я кохаю, Галичина! F C G C