Тональность

 
F
А зараз я розповім тобі, як бачивсь я з дияволом.
Dm
Диявол, Маріє, керується єдиним правилом —
C
Він вводить тобі під шкіру мед і олово,
F
Він пришиває тобі до тіла своє і серце і голову.
Dm
Ходи тепер з його головою, дивися його очима
C
Лови тепер сонце в небі, думай, у чому причина.
C
Думай, у чому причина.

F
Нічого ти не зрозумієш, нічого не упіймаєш.
Dm
Залишишся з тим, у що віриш, себто, із тим, що маєш.
C
Диявол, Маріє, — чорний кравець із Бронкса
F
В легені йому залито вогонь, в очах йому тане бронза
Dm
Він міряє на костюми, коштовну тканину
C
Влаштовує перестрілки і вуличну різанину.
C
I вуличну різанину.
  Dm C F Dm C

F 
Вночі приводить до себе золотих китаянок,
Dm
Топить у теплій затоці їхні тіла на ранок,
C
Вкладає тобі до рук пакунки і ранкову пресу,
Dm
Просить віднести, записує на шпалерах адресу.
Dm                                         (G)
І я, Маріє, розносив спраглим ці передачі,
(C)               Dm
Ці невагомі згортки, ці конверти гарячі,
                              F
Зношував серце під улюбленою футболкою,
                                       Dm
Пробивав собі шкіру його циганською голкою.
                                               Dm
Але мене завжди рятувала твоя увага,
                                             C
Тримала твоєї любові липнева спрага,
Dm
Боронили твої дерева, що снігом покрилися,
Dm                                    F
Наповнювала теплом родимок твоїх кирилиця.

C                                         Am
Диявол, Маріє, не знає, що має робити з нами,
Dm
З нашими голосами, з нашими снами.
C
Він має справу з шовком, він тримається суші.
F
Що йому наші біди, що йому наші душі?
Dm
Йому ніколи не знати, як ламається голос
C
Від розмов із тобою, як висихає горло
C
Від того, що ти мовчиш.

F
Як виростають рослини
Dm
I гояться шрами від твоєї слини.
C
Що він може знати у своїй майстерні?
F
Наші співи для нього — такі нестерпні.
Dm
Наша запеклість для нього — така противна.
C
Відсутність віри для нього занадто дивна
C
Занадто дивна.